Чи знаєш ти, що…..

• ·         Т. Шевченко мав гарний голос – приємного тембру баритон – і так співав народні пісні, що «брав за душу».
• ·         Є свідчення його сучасників про те, що Тарас Шевченко й сам творив мелодії, які згодом стали народними. Так, зокрема, поетові приписують створення мелодій до віршів «Думи мої», «Тяжко-важко в світі жити», а також до вірша Віктора Забіли «Пливе човен без весельця».
• ·         Навчаючись в Петербурзькій академії, відвідував музичні лекції і навіть навчився грати на фортепіано. Шевченко навчився як фаховий критик оцінювати виконавську вправність артистів та легко орієнтувався в музичних стилях.
• ·         Шевченко добре знав українські народні пісні, багато з них знав напам’ять і цитував у своїх творах. У повісті «Близнюки» налічується понад 20 українських народних пісень.
• ·         Шевченко особисто знав і дорожив дружбою з відомим кобзарем Остапом Вересаєм. Відомо, що поет слухав думи у його виконанні і подарував на згадку свою поетичну збірку «Кобзар» із дарчим надписом: «Брату Остапу від Т. Г. Шевченка».
• ·         Шевченко був близьким другом українського композитора і співака Семена Гулака-Артемовського і був знайомий з М. Глінкою.
• ·         Образ співця-кобзаря Шевченко змальовував у таких власних творах: «Перебендя», «Тарасова ніч», «Гайдамаки», «Сліпий». У своїх повістях, віршах Кобзар згадує думи «Про бурю на Чорному морі», «Про Івана Коновченка», «Про козака Голоту». «Про трьох братів Азовських», «Про Самійла Кішку», «Про Жовті Води», «Про Марусю Богуславку».
• ·         Згадуючи своє весілля з українською письменницею Ганною Барвінок, Пантелеймон Куліш доручив Тарасу Шевченку, одному з бояр, заспівати щось на весіллі. Український письменник, поет, фольклорист, етнограф і книговидавець так описує спів Тараса Григоровича: «…Такого або рівного йому співу не чув я ні на Україні, ні в столицях. Порвалися разом усі розмови й між старими, й між молодими. Посходились з усіх світлиць гості до зали, мов як до церкви. Пісню за піснею співав наш соловей, справді, мов у темному лузі, серед червоної калини… і, скоро вмовкав, зараз його благали ще заспівати, а він співав і співав людям на втіху, а самому собі ще на більшу…»
• ·      Неповторну атмосферу домашнього музикування паничів Енгельгардтів Тарас Шевченко з великим піднесенням описав у повісті «Музикант», яку створив уже в роки перебування на засланні.                                                                                                              ( з публікації Неоніли Горбенко в журналі "Учитель музичного мистецтва")